Перегляд та скасування заочного рішення суду, яке було ухвалено на користь Приватбанку

Адвокатське бюро «Довженко та партнери» має значний досвід судами з Приватбанком.

Якщо Приватбанк подав на вас до суду або у вас є заочне рішення – ми надамо вам юридичну консультацію адвоката по кредитах. У нас є напрацьована судова практика.

Що ми пропонуємо:

1. Скасувати через суд заочне рішення суду про стягнення Приватбанком кредиту;
2. Скасувати нотаріальний напис нотаріуса на користь Приватбанка та зупинити виконавче провадження;
3. Істотно зменшити кредитну заборгованість через суд або в загалі анулювати (за строком позовної давності);
4. Провести переговори з Приватбанком та домовитися про погашення кредиту з великим дисконтом;
5. Підготувати відзив на позов Приватбанку, подати апеляцію, касацію та скасувати заочне рішення суду.

Нижче ми наводимо зразок заяви про перегляд (скасування) заочного рішення суду.

Фабула справи:

Заочним рішенням суду з відповідача стягнуто на користь товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 30731,41 грн за заявою на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач відповідно до підписаної заяви отримав у позивача кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та про те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі було призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання для розгляду справи по суті в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва за адресою: 03148 м. Київ, вул. Якуба Коласа буд.25 каб.4 на 18 жовтня 2018 року, без зазначення часу розгляду.

Коли відповідач прибув до суду 18 жовтня 2018 року для прийняття участі в судовому засіданні, йому повідомили, що судове засідання вже відбулося, та прийняте заочне рішення. Відповідно,   причина неявки відповідача в судове засідання є поважною та крім того відповідно до ч. 4. ст. 233 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.

Обґрунтування заперечень відповідача на позовні вимоги позивача, які б істотно вплинули на розгляд справи.

• обґрунтованість розрахунку заборгованості підлягає сумніву;
• позивач не довів обставин, на які посилається у позові, як на підставу своїх вимог. Надана копія анкети-заяви, яка була підписана відповідачем не є доказом про те, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг у «Приватбанку», які діяли на момент підписання відповідачем цієї заяви, і не є належним доказом, в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України;
• позивач не надав докази щодо отримання відповідачем на картковий рахунок грошових коштів кредитного ліміту;
• позивачем пропущений строк позовної давності для подання позову до суду.

15.11.2018р.

.                                                    Святошинський районний суд м.Києва

03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А

Відповідач:

____________________

Адреса: _______________

ІПН _______________

Тел.: ___________

Поштова адреса: _____________

Електронна офіційна адреса – відсутня

Позивач:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк

«ПРИВАТБАНК»

Адреса: 01001, м. Київ,

вул. Грушевського, буд.1Д

ЄДРПОУ 14360570

          електронна пошта: zapros.v.sud@privatbank.ua          

офіційна електронна адреса – невідома         

тел.+380 56 789-6021

Заява

про перегляд заочного рішення суду

18 жовтня 2018  року суддею Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М. було винесене заочне рішення по справі № 759/14453/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до мене про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволенні в повному обсязі.

 При проголошенні заочного рішення суду я був відсутній у судовому засіданні. 

 Про наявність заочного рішення, я дізнався 02 листопада 2018р. у день отримання копії заочного рішення через відділення Укрпошти (доказ про отримання копії рішення додається).

Відповідно до ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Відповідно до ч.1  ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача..

Відповідно до ч.2 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

 Я, ________________, вважаю за необхідне переглянути вказане заочне рішення з таких підстав.

 Відповідно до ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Пояснення щодо причини не подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018р. про відкриття провадження у справі, я повинен був подати протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 08 жовтня 2018 року надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Причиною невиконання вимог в ухвалі суду в надісланні відзиву на позов з’явилося те, що я не є фахівцем права та не маю необхідних знань, щоб юридично обґрунтувати свої заперечення на позов. Коштів для здійснення оплати адвокату за надання правової допомоги в мене на той час не було.

Пояснення щодо відсутності на судовому засіданні, яке відбулося 18 жовтня 2018р.

 В ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018р. про відкриття провадження у справі було призначено розгляд справи, в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва за адресою: 03148 м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд.25 каб.4 на 18 жовтня 2018 року. Однак в ухвалі суду не було зазначений час, на який необхідно з’явитися в судове засідання.

Не зважаючи на це, у день розгляду справи, а саме 18 жовтня 2018 року я прибув до Святошинського районного суду м. Києва для прийняття участі у справі в якості відповідача та подання письмових пояснень на позовну заяву. Факт моєї присутності в приміщенні суду може підтвердитись відеозаписом спостереження у суді та моїм підписом у журналі відвідування суду, який знаходиться у охоронця суду при вході в суд.

 Коли я зайшов до 25 кабінету (як це було приписано в ухвалі суду) для прийняття участі в судовому засіданні мені секретар Ковтун М.В. повідомила, що судове засідання вже відбулося, а рішення суду я змогу отримати пізніше.

На підставі наведеного, вбачається що моя причина неявки в судове засідання є поважною.

Окрім того слід зазначити, що відповідно до ч. 4. ст. 233 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.

Враховуючи те, що судом було ухвалено заочне рішення на першому судовому засіданні, я вважаю, що суддею були порушенні наведенні норми процесуального права та винесено заочне рішення передчасно.

2. Посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача:

 Щодо обґрунтування заперечень відповідача на позовні вимоги позивача, які б істотно вплинули на розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що я (надалі у тексті – відповідач) відповідно до підписаної заяви б/н від 25.01.2011 року отримав у позивача кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та про те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач вважає, що відповідач підписавши заяву б/н від 25.01.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг, який відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України є договором приєднання.

Позивач у позовній заяві зазначає, що до теперішнього часу відповідач заборгованість за кредитом у добровільному порядку не погасив, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом договором № б/н від 25.01.2011р. у розмірі 30731,41 грн., з яких:

– 12887,88 грн. – тіло кредиту;

– 5173, 82 грн. – нараховано відсотків за користуванням кредитом;

– 10730, 12 грн. – нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

– 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

– 1439,59 грн. – штраф (процентна складова).

Обставини, які викладені у позові позивач підтверджує розрахунком заборгованості за договором, підписаного представником позивача без зазначення відомостей, а саме посади, ПІБ та печатки банку.  Таким чином правомірність та обґрунтованість цього розрахунку підлягає сумніву.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та додатками до неї, вважаю викладенні у ній вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

По перше,

Позивач не довів обставин, на які посилається у позові, як на підставу своїх вимог. Надана копія анкети-заяви, яка була підписана відповідачем не є доказом про те, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг у «Приватбанку», які діяли на момент підписання відповідачем цієї заяви, і не є належним доказом, в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, укладення договору про надання банківських послуг з використання кредитної картки та як у ньому відсутні дані про істотні умови кредитного договору, передбачені ст. 1054 ЦК України, зокрема, щодо процентної ставки по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2. Ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як було вище визначено, що статтею 1054 ч. 1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, на бланку копії анкети-заяви від 25.01.2011 року не міститься відомостей відносно якої платіжної банківської картки відповідач міг би приєднатися до Умов та правил надання банківських послуг. Тобто, в анкеті-заяві відсутній будь який номер картки, строк дії картки та тип картки, а саме кредитної або дебетової картки: Visa (Classic, Gold, Electron), EuroCard / MasterCard (Standard, Gold, Maestro, Cirrus), American Express (Mass, Gold).

У вказаній анкети-заяві визначено тільки назву банківської послуги,  а саме «платіжна картка кредитна «Універсальна», визначена валюта та сума кредитного ліміту.

В позовній заяві позивач зазначає, що позивачу було надано суму кредиту у розмірі 8000,00 грн, що не співпадає із сумою, зазначеною в анкеті-заяві та сумою тілу кредиту, яку позивач просив стягнути суд.

Поряд із цим, анкета-заява не містить відомостей про базову процентну ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки, що вказує на відсутність у сторін домовленості про процентну ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки. Отже надана позивачем копія анкети-заяви  є неналежним доказом укладення кредитного договору, оскільки вона не підтверджує доводи позовної заяви в частині встановлення процентної ставки по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки.

Аналогічна правова позиція викладена і в Постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, яка містить правовий висновок. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит)  позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

У справі, яка переглядається, суди встановили, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифами складає між сторонами кредитно-заставний договір.

Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.    

Крім того слід зазначити, що у пункті 2.9. Положення Національного банку України «Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» затвердженим Постановою Правління НБУ за № 137 від 19.04.2005р., яке діяло на момент підписання відповідачем заяви-анкети від 20.09.2010 року зазначено:  «кредитна  лінія  під  операції  з  платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленого договором ліміту (заборгованості або граничної суми) кредитування. Строк дії  кредитної  лінії,  яка відкривається під платіжні картки, визначається договором між клієнтом та емітентом».

Отже, позивачем були порушені вимоги п. 2.9. зазначеного порядку НБУ щодо включення умов про встановлення (визначення) терміну, межі ліміту, та строк дії картки, які є істотними умовами за законом.

Умови та правила надання банківських послуг також не є належним доказом, оскільки даний документ не має будь-яких реквізитів, підписів відповідача про ознайомлення з ними, що унеможливлює віднести даний доказ до спірних правовідносин.

Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, також не підтверджує доводи позовної заяви про процентну ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки.

Позивачем не надано доказів щодо підписання відповідачем  та ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приват банк» які діяли у 2010 році, оскільки на них відсутній підпис відповідача, в зв’язку з чим не можливо встановити факт обізнаності відповідача з умовами кредитування, а також факт укладення кредитного договору.

Подані до суду Позивачем «Умови та правилами надання банківських послуг» не перекладені на державну мову.

Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача.

На підставі наведеного, відповідач вважає, що позивач не надав до суду  належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови кредитування є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту. Така правова позиція висловлена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04 листопада 2015р. у справі № 6-1926цс15.

На підставі наведеного вбачається, що цивільно-правові відносини між позивачем та відповідачем належним чином не оформлені, тому немає підстав для стягнення коштів за кредитом.

Відповідно до  підпункту 7 пункту 1 розділі XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об’єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об’єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На час подання відзиву на позовну заяву Велика Палата Верховного Суду, не відступила від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що викладанні у даному відзиві, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, а саме: – у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04 листопада 2015р. у справі № 6-1926цс15 та у Постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16.

З підстав наведеного відповідач вважає, що суд має права при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, які визначенні у відзиві на позовну заяву враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в вищенаведених постановах Верховного Суду України.

По друге.

Окрім того слід підкреслити, що позивач не надав докази щодо отримання відповідачем на картковий рахунок грошових коштів кредитного ліміту.  Додані до позову – копія анкети – заяви про приєднання до умов Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, розрахунок заборгованості, додаток про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, копії довідки про умови кредитування (Тарифи Банку), копія витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг» та копія документу, що посвідчує особу відповідача не є доказом про отримання відповідачем в банку платіжної картки та відкриття карткового рахунку, та також не є доказам отримання відповідачем на платіжну картку кредитних коштів.

Отже, позивачем не були надані до суду належні докази щодо отримання відповідачем кредитних коштів, так як відсутні будь які фінансові документи (меморіальний ордер, виписка з карткового рахунку, тощо), які би підтвердили факт отримання відповідачем коштів у банку.

По третє.

Позивачем пропущений строк позовної давності для подання позову до суду.

У відповідності до положень ст. 256 ЦК України та згідно ст. 257 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 260 передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що на доданого до позову витягу з Умов і правил надання банківських послуг відсутній підпис відповідача, а доказів того, що на час підписання відповідачем анкети-заяви, діяли саме ці Умови та правила надання банківських послуг, позивачем суду не надано, відповідач вважає недоведеним факт того, що відповідач погодився саме з даними умовами, викладеними в даних Правилах та приєднався саме до цих Умов. А тому, беручи до уваги те, що хоч п.1.1.7.31 Правил і умов надання банківських послуг і передбачено, що строк позовної давності щодо вимог банку по поверненню кредиту складає 50 років, однак, зважаючи на вищенаведені мотиви, відповідач вважає, що в даному випадку застосуванню підлягають строки саме в межах 3-річної позовної давності, яку слід рахувати із дати останнього здійсненого відповідачем платежу на погашення кредитної заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене відповідачем до відзиву до позовної заяви додається заява про застосування строків позовної давності.

На підставі наведеного, керуючись статтями 284 – 288 Цивільного процесуального кодексу України, –

ПРОШУ:

1. Прийняти заяву про перегляд заочного рішення.
2. Скасувати заочне рішення від 18 жовтня 2018 року по справі № 759/14453/18 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

  Додатки:

Доказ сплати судового збору –  онлайн квитанція (оригінал).

Доказ про отримання копії заочного рішення суду.

Копія заяви про перегляд заочного рішення з додатками для позивача.

 

 Відповідач

_____________________  _________

За цим посиланням можна ознайомитись із ухвалою суду про скасування заочного судового рішення за цією заявою про перегляд заочного рішення суду:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80356474

Посилання на заочне рішення, яке було скасовано:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77287162

 

Cкачати зразок заяви про перегляд заочного рішення суду (приватбанк)