Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення ТЦК та СП особи про стягнення є підставою для визнання постанови про стягнення штрафу про час та місце розгляду адміністративної справи є неправомірною
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення ТЦК та СП особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Посилання на постанову суда:
Постановою №753 від 17.06.2024 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 позивача визнано винуватим у вчиненні «порушення правил військового обліку оскільки він не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміни місця проживання (перебування), освіти, сімейного стану та стану здоров`я, своїми діями порушив ЗУ ” Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки він невчасно став на військовий облік. Дії позивача кваліфіковано за ч.1 ст.210-1 КУпАП. Вказане підтверджується копією постанови.
Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП з`являтися для уточнення та актуалізації персональних даних, а тим більше для проходження з власної ініціативи ВЛК чи «вирішення питання призову на військову службу по мобілізації», то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.210-1 КУпАП.
У порушення вимог ст.283 КУпАП у оскаржуваній постанові № 761 зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. Однак така кваліфікація є неконкретною, оскільки дана норма має дві частини. Але яку саме порушив позивач – не зазначено.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В супереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувані постанови, жодних із зазначених обставин не врахував та не обґрунтувати правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідач, будучи зобов`язаним доказувати правомірність свого рішення, будь яких доказів щодо його правомірності не надав.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача позбавлено права на захист. Крім того, відповідачем в постанові не наведеного жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.
Вказане означає, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП – за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.