Чи може не підписаний замовником акт виконаних робіт стати підставою для оплати?
Як відомо, при виконанні робіт або послуг сторони повинні підписати акт виконаних робіт, який є доказом їх виконання і прийняття замовником без претензій та зауважень, якщо в акті не вказані такі зауваження. Якщо ж замовник акт не підписує, то вважається, що роботи він не прийняв, і вони не сплачуються.
Але чи так все просто з відмовою від оплати виконаних робіт? Що треба передбачити в договорі про надання послуг або виконання робіт виконавцем, щоб уникнути ситуації, коли замовник відмовиться підписувати акт виконаних робіт і оплачувати їх? Чи можна змусити замовника сплатити роботи, навіть якщо він не підписав акт? Адже фізично змусити керівника підписувати будь-який документ неможливо, тому в цій ситуації потрібні інші дієвіші методи.
Законодавче регулювання договорів підряду.
Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником. В цьому випадку кошторис набуває юридичну чинність і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження її замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
Кошторис є твердим, якщо інше не встановлене договором. Зміни в твердий кошторис можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення, у випадку якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
При істотному зростанні після укладення договору вартості матеріалу, обладнання, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. При відмові,замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Приблизний кошторис складається в тих випадках, коли неможливо заздалегідь визначитися з переліком усіх необхідних робіт, – за фактом виконання робіт кошторис уточнюється, і розрахунки проводяться згідно з фактично понесеним підрядником витратам.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв’язку з цим сталося істотне перевищення приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. В цьому випадку підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
У частині 4 ст. 882 ЦК України вказано, що передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується іншою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у тому випадку, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Отже не підписаний замовником акт виконаних робіт не може стати підставою для оплати.
Щоб уникнути судових процесів, слід заздалегідь передбачити таку ситуацію в договорі, як не підписання акту виконаних робіт без яких-небудь зауважень, і взагалі прописати порядок його підписання з встановленими строками, а також в розділі «відповідальність» вказати санкції за порушення цього порядку та пеню за порушення строків.
ЧИ МОЖНА ЧЕРЕЗ СУД ЗМУСИТИ ПІДРЯДНИКА ПІДПИСАТИ АКТ ВИКОНАНИХ РОБІТ?
Особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав мають на увазі закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦКУ). Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦКУ, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен учиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
