ФОП на загальній системі не повинен платити ЄСВ, якщо він не отримував дохід
ФОП (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності, самостійно визначити базу нарахування ЄСВ. Тобто такі платники, за бажанням, у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід, (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. У такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Відповідні положення містяться у постанові КАС ВС від 3 вересня 2020 року у справі № 816/188/17.
Обставини справи
В обґрунтування позовних позивач посилався на те, що відповідачем протиправно обраховано суму єдиного внеску за 11 місяців 2015 року в загальному розмірі 53 224,92 грн., оскільки у 2015 році кількість місяців у яких було отримано прибуток становить 6. Стверджував, що єдиний внесок у сумі не менше мінімального страхового внеску сплачується підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, за підсумками року лише за ті місяці, в яких вони мали дохід (прибуток).
Позиція ВС
ВС зазначив, що платникам, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. У такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, оскільки позивач перебуває на загальній системі оподаткування (в тому числі й у періоді, що перевірявся), він мав право у періоди, в яких не отримував дохід (прибуток), не нараховувати єдиний внесок, навіть у розмірі мінімального страхового внеску.
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність винесення контролюючим органом позивачу всієї суми недоїмки зі сплати єдиного внеску згідно з вимогою.
Близький за змістом висновок був зроблений Верховним Судом під час розгляду аналогічних правовідносин, – постанова від 20 серпня 2019 року, справа № П/811/227/16.