Справа № 761/6435/20
Провадження № 2/761/1618/2021
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року.
Суть спору
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Арма-Факторинг» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договору відступлення права вимоги за договором іпотеки.
Обставини справи
04.10.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Артем-Банк» було укладено кредитний договір №80/70. За умовами договору позичальник отримав 200 000 євро зі строком повернення не пізніше 12.01.2029 року та сплатою 12,5 % річних. Того ж дня для забезпечення виконання кредитного договору сторони уклали договір іпотеки, за яким в іпотеку передано квартиру.
28.12.2015 року ТОВ «Артем-Банк» та ТОВ «Арма-Факторинг» уклали договір факторингу №80/07. За ним ТОВ «Арма-Факторинг» отримало право вимоги за кредитним договором, а також право вимоги за іпотечним договором.
14.07.2017 року між ТОВ «Арма-Факторинг» та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, за яким до ОСОБА_2 перейшли права іпотекодержателя ТОВ «Арма-Факторинг».
Позиція позивача
Позивач вважав, що відступлення права вимоги за кредитним зобов’язанням на користь фізичної особи суперечить законодавству, оскільки кредитодавцем за кредитним договором є банк або інша фінансова установа. У зв’язку з цим він просив визнати недійсними відповідні договори відступлення права вимоги.
Що встановив суд
Суд зазначив, що відповідно до статті 1054 ЦК України кредитодавцем за кредитним договором є банк або інша фінансова установа. Суд також застосував положення статей 512 та 514 ЦК України щодо заміни кредитора та врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 31.10.2018 року у справі №465/646/11.
За висновком суду, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи не допускається, оскільки для таких правовідносин характерним є спеціальний суб’єкт — кредитор, яким є банк або інша фінансова установа.
З огляду на це суд дійшов висновку, що договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 14.07.2017 року суперечить вимогам цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Щодо договору іпотеки
Суд врахував, що відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов’язанням.
Оскільки суд визнав недійсним відступлення права вимоги за основним кредитним зобов’язанням, це потягнуло за собою недійсність похідного договору про відступлення прав за договором іпотеки.
Рішення суду
Позов задоволено.
Суд визнав недійсним договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 14.07.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Арма-Факторинг», за кредитним договором №80/70 від 04.10.2007 року та договором іпотеки №4701 від 04.10.2007 року.
Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн покладено на відповідачів.
Практичне значення
У цій справі суд застосував правову позицію щодо спеціального суб’єкта у кредитних правовідносинах та пов’язав недійсність відступлення права вимоги за основним кредитним зобов’язанням із недійсністю похідного відступлення прав за договором іпотеки.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.03.2021 у справі №761/6435/20: переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень →
Зразок позовної заяви: придбати на порталі «Світ документів – онлайн» →