Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою адвоката, а також оскаржувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з цією ж нормою справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за її відсутності можливий лише за умови, що в матеріалах справи наявні дані про своєчасне повідомлення особи про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, законодавець пов’язує можливість розгляду справи без участі особи саме з попереднім та належним повідомленням її про дату, час і місце такого розгляду.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, перевірка факту належного повідомлення особи є безпосереднім обов’язком посадової особи, яка розглядає справу, та є складовою встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Водночас відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи орган або посадова особа зобов’язані з’ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, винесенню постанови має передувати не лише встановлення обставин можливого правопорушення, а й неухильне дотримання процесуальних гарантій особи, передбачених КУпАП.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 17 грудня 2024 року у справі № 726/2158/24.
У цій справі суд звернув увагу, що обов’язок уповноваженої посадової особи повідомити особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним лише за умови, якщо особа була фактично поінформована про дату та місце розгляду справи завчасно. При цьому саме на уповноважену посадову особу покладається обов’язок доведення факту такого повідомлення.
Суд також виходив із того, що повідомлення особи про розгляд справи має на меті забезпечення її участі у провадженні та можливості реалізувати передбачені статтею 268 КУпАП права.
Відтак несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи є істотним порушенням установленої КУпАП процедури та позбавляє таку особу можливості належним чином реалізувати право на захист.
У справі № 726/2158/24 суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, зокрема з огляду на те, що відповідачем не було доведено належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, внаслідок чого останнього було позбавлено можливості реалізувати свої процесуальні права.
Таким чином, наведений висновок суду є безпосередньо релевантним до спірних правовідносин, оскільки у даному випадку відповідач також зобов’язаний довести, що особа була належним чином та своєчасно повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Якщо такого доказу матеріали справи не містять, розгляд справи за відсутності особи не відповідає вимогам статті 268 КУпАП.
При цьому порушення права особи на участь у розгляді справи не може розглядатися як формальне процесуальне порушення, оскільки внаслідок такого порушення особа фактично позбавляється можливості:
- ознайомитися з матеріалами справи;
- надати пояснення щодо обставин, які їй інкримінуються;
- подати докази на підтвердження своєї позиції;
- заявити клопотання;
- спростувати доводи та докази органу, який притягає її до адміністративної відповідальності;
- скористатися правничою допомогою адвоката;
- надати інші пояснення та заперечення до моменту прийняття постанови.
Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Отже, саме ТЦК та СП як суб’єкт владних повноважень повинен надати суду належні та допустимі докази того, що особа була своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, а також що при винесенні постанови були дотримані всі передбачені КУпАП процесуальні гарантії.
За відсутності таких доказів висновок про дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Таким чином, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для висновку про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність постанови, оскільки внаслідок такого порушення особу було позбавлено гарантованого статтею 268 КУпАП права на участь у розгляді справи та захист своїх прав і законних інтересів.
З урахуванням правової позиції, викладеної Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.12.2024 у справі № 726/2158/24, за умови встановлення факту неналежного повідомлення особи про розгляд справи оскаржувана постанова ТЦК та СП підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням установленої законом процедури.
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 726/2158/24:
Єдиний державний реєстр судових рішень