Договір зберігання зразок

Договір зберігання – зразки договорів зберігання майна (документів) >>>

Поняття

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути цю річ у схоронності.

Об’єктами за договором зберігання можуть бути індивідуально визначені речі або індивідуалізовані за якоюсь ознакою речі, або сукупність (партія) речей.

У випадках передбачених договором, можливо використовувати зберігання з знеособленням, яке передбачає прийняття на зберігання речі зі змішанням з іншими речами поклажодавців того ж роду і якості. Поклажодавцеві повертається рівна або обумовлена сторонами кількість речей того ж роду і якості. Подібний варіант зберігання речі істотно здешевлює послуги зі зберігання і спрощує можливий оборот речей. Але необхідно підкреслити, що вищезгаданий варіант «зберігання із знеособленням» повинен бути прямо передбачений сторонами в тексті договору.

При передачі легкозаймистих, вибухонебезпечних або взагалі небезпечних за своєю природою речей поклажодавець обов’язково повинен попередити про небезпечні властивості цих речей.

Цивільне законодавство дуже докладно регулює відносини в сфері зберігання речей. Виділяються підвиди договору зберігання:

  1. в ломбарді;
  2. на товарному складі;
  3. цінностей у банку;
  4. в індивідуальному банківському сейфі;
  5. в камерах зберігання транспортних організацій;
  6. договір зберігання речей, які є предметом спору (договір про секвестр).

Як правило, договір зберігання є реальним договором, тобто укладеним з моменту передачі речі. Винятком є ​​випадок, коли стороною договору є професійний зберігач. В цьому випадку договір є консенсуальним і вважається укладеним з моменту укладення договору.

Договір зберігання в залежності від того, які умови прописані в ньому, може бути оплатним і безоплатним, одностороннім і двостороннім.

Предмет договору

Предметом договору зберігання є обов’язок зберігача здійснювати зберігання речей і їх повернення поклажодавцеві в цілості й схоронності.

Сторонами договору

Сторонами договору є зберігач і поклажодавець.

Поклажодавцем може бути будь-яка фізична особа, індивідуальний підприємець або юридична особа, в тому числі і не власник майна, а також власник права (орендар, перевізник, підрядник і т.п.). В окремих випадках здавати майно на зберігання можуть лише певні особи (наприклад, тільки проживаючі у готелі постояльці).

Зберігачами також можуть бути фізичні особи, індивідуальні підприємці або юридичні особи (комерційні або некомерційні організації), але на відміну від поклажодавців цивільне законодавство пред’являє до них ряд вимог. Фізичні особи повинні бути повністю дієздатними, а в установчих документах юридичних осіб повинен бути прописаний обов’язок прийняти на зберігання річ.

Важливо пам’ятати, що для зберігання окремих видів майна (скажімо, хімічного або вогнепальної зброї) потрібна наявність спеціальної ліцензії.

Зберігачі діляться на професійних (організації для яких зберігання є основним видом діяльності) і на зберігачів для яких зберігання є додатковим видом діяльності (зберігання цінностей клієнтів у банківських сейфах, зберігання одягу в театрі). Професійними зберігачами є ломбарди, готелі, транспортні організації, банки, склади.

До професійних зберігачів пред’являються максимальні вимоги щодо збереження майна. Професійні зберігачі зобов’язані застосовувати спеціальні технічні засоби і способи для створення умов, що виключають навіть випадкову втрату, псування або недостачу майна.

Умови договору

Істотними умовами договору зберігання є:

  1. Предмет договору. У договорі або іншому документі, що видається при прийнятті зберігачем речі, повинно бути зазначено найменування і кількість речей, які здаються на зберігання.
  2. Інші умови, якщо хоча б одна зі сторін вимагає їх узгодження.

Форма договору

Договір зберігання має укладатися в письмовій формі якщо:

  1. він укладається між юридичними особами або між юридичною особою і фізичною особою, незалежно від вартості речі;
  2. між фізичними особами, якщо сума за договором у двадцять разів і більше, перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян;
  3. в ньому передбачається обов’язок зберігача взяти річ на зберігання незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, переданої на зберігання.

Проста письмова форма договору вважатиметься дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене зберігачем видачею поклажодавцеві:

  1. розписки, квитанції, свідоцтва або іншого документа, підписаного зберігачем;
  2. номерного жетона (номери), іншого знака, що засвідчує прийом речей на зберігання, якщо така форма підтвердження прийому речей на зберігання передбачена законом або іншим правовим актом або звичайна для даного виду зберігання.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *